Выбрать страницу

Існує давня добра традиція: щопонеділка ввечері пастори церков ЄХБ міста Кременчука та всього південного регіону Полтавщини (заступник голови Полтавського ООЦ ЄХБ по регіону Бунцев І.М.), збираються разом в стінах Кременчуцької Євангельської Семінарії (колишнього Кременчуцького Регіонального Біблійного Коледжу) для спілкування, молитов та пошуку відповідей на різні запитання, пов’язані з служінням.

Зазвичай, на такі молитовні спілкування збираються до 20 служителів. Але цього понеділка, тобто 21 березня, було зроблено «виключення»: на зустрічі були присутні майже 80 братів – пастори, диякони, проповідники, лідери різних служінь з багатьох церков Полтавської, Кіровоградської, Черкаської, Херсонської, Одеської, Луганської та Київської областей, а також з Грузії та Узбекистану.

IMG_2148

Що ж стало причиною такого незвичного формату?

Справа в тому, що на цьому тижні (21 — 26 березня) збіглися сесії одразу декількох факультетів: бакалаври та магістри КЄС. Бакалаврам викладав Антонюк В.С., а магістрам християнського керівництва – Санніков С.В. Тому й вирішили організатори скористатись такою чудовою можливістю поспілкуватися одразу з двома  президентами – ВСЦ ЄХБ і ЄААА – і провести зустріч служителів у більш широкому колі.

На початку зустрічі Бунцев І.М. звершив загальну молитву благословення. Потім Санніков С.В. запропонував усім присутнім для роздумів тему «Воля Божа: пізнання та виконання». За основу був узятий біблійний текст Рим.12:1-2.

Санніков С.В. запропонував дещо парадоксальні тези: Бог відкриває Свою волю. Він попускає людям виконувати або не виконувати Його волю. Але все одно Його воля буде здійснена. Приклад – Божа воля стосовно ізраїльського народу.

Антонюк В.С. поділився розважаннями про те, що християнство в Україні втрачає позиції, і самі церкви втрачають служителів там, де не мали б втрачати. Як приклад “необов’язкової” втрати служителів був наведений відомий біблійний уривок Лев. 10:1-6. Спікер поставив кілька питань: Чого сьогодні Господь очікує від служителів? Чому ми втрачаємо служителів? Чому ті, хто могли б служити ще 5,10,20 років, залишають служіння без дійсно поважних причини?

Валерій Степанович висловив наступні важливі думки:

  • Сьогодні багато спокуси щось робити поспіхом.
  • Багато що залежить від особистих стосунків з Господом.
  • Сьогодні кожному служителю треба мати наставника і бути йому підзвітним. Нам потрібні духовні авторитети, яким можна довіритись. Це – певне наставництво, батьківство.
  • Свідомо треба ставити себе в залежність перед церквою – бути підзвітним церкві. Служитель – не господар церкви; і він має це розуміти. Треба бути залежним від інших служителів церкви. Біблія ніде не говорить про незалежність пресвітера від общини або інших пресвітерів.

“Сини Аарона загинули через банальну нетверезість – вони випили вина. Нам сьогодні потрібна духовна тверезість”, – зробив висновок Антонюк В.С.

Наприкінці зустрічі Санніков С.В. та Антонюк В.С. відповіли на різноманітні запитання від присутніх братів-служителів.

 

%d такие блоггеры, как: